Чи не стане Мінськ Комп’єном?

Після майже 4 років Великої (І світової) війни німецьке командування ще старалося здійснювати військові операції проти Франції і Британії. Союзники 18 липня 1918р. рушили в наступ, відкинули німців від Марни і 8 серпня біля Ам’єна завдали німцям нищівного удару, знищивши 16 їхніх дивізій. У жовтні на території Франції вже базувалося 1,7млн. американських військових. 3 жовтня канцлером Німеччини став ліберал Максиміліан Баденський, а 5 жовтня Німеччина запропонувала президенту США Вільсону провести перемовини про умови перемир’я. Старання німців пом’якшити умови перемир’я були майже безрезультатними. 3 листопада у Кілі повстали німецькі військові моряки. Після зречення імператора Вільгельма ІІ престолу 9 листопада Німеччина була проголошена республікою.

11 листопада 1918р. у Комп’єнському лісі у вагоні командуючого військами Антанти 67-річного французького маршала Ф.Фоша німецька делегація підписала перемир’я в редакції союзників. Об 11 годині пролунав 101 залп в честь завершення війни. Для Німеччини це фактично була капітуляція – вона лишалася колоній, повертала Франції Ельзас і Лотарингію, відмовлялася від Брест-Литовського договору та передавала Антанті у справному стані 1700 літаків, 5000 локомотивів, 5000 гармат, 150000 вагонів, 25000 кулеметів і ін. Три імперії – Австрійська, Німецька і Російська з населенням 295млн. людей перестали існувати. Австрійська і Російська (згодом СРСР) розвалилися на дрібні держави чи союзні республіки, а Німеччину переможці контрибуціями та грабіжницькими умовами договору обібрали “до останньої нитки”  і їй світили довгі роки жебрацького існування. 11 листопада стало державним святом у багатьох країнах-переможцях війни і під різними назвами святкується до наших днів.

Фотографія зроблена після досягнення угоди про перемир'я, яке закінчило Першу світову війну це власний вагон Фердинанда Фоша в лісі Комп'єні. Джерело - Вікіпедія

Фотографія зроблена після досягнення угоди про перемир’я, яке закінчило Першу світову війну це власний вагон Фердинанда Фоша в лісі Комп’єні. Джерело – Вікіпедія

Після окупації Польщі у вересні 1939р. Німеччина перекинула на західний кордон 100 дивізій. З 3 вересня Британія вела війну з Німеччиною шляхом бомбардувань військових кораблів, об’єктів на суші та розповсюдженням з повітря листівок. 17 листопада військова рада Британії і Франції затвердила план дій по обороні від нападу німців. Перекинутий у Францію британський 152-тисячний корпус військових дій не вів.

8-9 квітня 1940р. німці ввійшли в Норвегію і Данію, і їх уряди капітулювали. 13 серпня 1200 німецьких бомбардувальників і 1000 винищувачів здійснили перший авіаудар по південній Британії. За оренду на 99 років 8 британських морських баз в Західній півкулі США надали Британії зброю. Головний удар по Франції мала нанести німецька група А з 45 дивізій під командуванням генерал-полковника 65-річного Г.Рунштедта. Самовпевненість французів від перемоги над німцями у 1918р. і чисельна перевага французької армії над німецькою розслабила французьке військове керівництво і воно продовжувало бути самовпевненим у військовому успіху. Однак Німеччина мала переваги над французами у 2,3 рази в літаках, 7 танкових дивізіях і у вже набутому досвіді танкових атак. Згідно “Жовтого плану” німецькі війська 14 червня ввійшли до Парижу, де їх радо зустріли французькі можновладці на чолі з героєм І світової війни 84-річним маршалом  Ф.Петеном. 22 червня 1940р. у тому ж вагоні, що і у 1918р., у Комп’єнському лісі в присутності А.Гітлера Франція підписала акт своєї капітуляції.

У 1991р. в процесі підготовки у підмосковному Ново-Огарьово договору про Союз Суверенних Держав керівники Білорусії, Росії і України вирішили секретно зустрітися без М.Горбачова за межами Москви і обсудити можливі варіанти декларації. Місцем зустрічі обрали мисливську садибу у Біловезькій пущі Віскулі в 50км на захід від райцентру Пружани і у 8км від державного кордону, аби при екстренних обставинах можна було навіть пішки емігрувати до Польщі. Садиба охоронялася численним екіпірованим спецпідрозділом. Перед зустріччю ніхто з учасників не мав наміру приймати рішення про вихід республік з СРСР – не було ніяких попередніх напрацювань і рішення прийшло спонтанно, з яким всі погодилися.

8 грудня 1991р. на зустрічі керівників Білорусії С.Шушкевича, РФ Б.Єльцина та України Л.Кравчука у присутності прем’єр-міністрів цих країн В.Кебича, Г.Бурбуліса і В.Фокіна було підписано Договір про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД) і втрату сили Договору про створення СРСР. Україна і Білорусія ратифікували Договір 10 грудня, РФ – 12 грудня. 21 грудня в Алмати до Договору приєдналися ще 9 республік СРСР, а 3 прибалтійські республіки не вступили в СНД. 25 грудня М.Горбачов пішов у відставку з посади першого президента СРСР.  Радянська імперія площею 1\6 земної суші, анафему якій ще у 1918р. оголосив патріарх РПЦ Тихон, розвалилася без жодного пострілу, а 290 мільйонів громадян СРСР розділилися і стаорили 15 незалежних держав в межах існуючих кордонів. У РФ залишилося 148млн.населення. Україна не ратифікувала Статут СНД і є тільки спостерігачем.

Через 18 років Грузія покинула СНД, а РНБО України 19 березня 2014р. прийняла рішення про вихід України з СНД, і проект закону про вихід очікує на прийняття Верховною Радою.

Через 23 роки знову в Білорусії 26 серпня 2014р. мають зустрітися президенти євразійської трійки – Білорусії, Казахстану, Росії та України. Серед них тільки 74-річний Н.Назарбаєв, який очолює Казахстан понад 25 років, був учасником підписання Договору про створення СНД, керівники решту країн нові і молодші. Білорусія, Казахстан і Росія створили Євразійський і Митний союзи і давно активно запрошують вступити в ці союзи Україну. На зустрічі мають бути присутніми також 3 провідні комісари Євросоюзу, що само по собі явище унікальне. Таким чином при нейтральності України дві полярні позиції будуть представляти по три переговорники.

Першими пунктами порядку денного зустрічі оголошено імплементацію Угоди Україна – ЄС і енергобезпеку. Невиконання керівництвом України тривалий час вимог Майдану – ратифікації Верховною Радою Угоди про вступ до Євросоюзу (Грузія і Молдова ратифікували Угоду за лічені дні), оголошення позачергових виборів до Верховної Ради та покарання винних у смертях на Майдані насторожують громадськість щодо дій президента. До цього додається, що замість першою оголосити санкції проти Росії, як агресора, Україна серед держав, що оголошують санкції, пасе задніх.

Перед президентськими виборами українці вибачили кандидату в президенти П.Порошенку його непатріотичні поступки минулого – від заснування Партії регіонів до перебування на ключовій посаді в останньому уряді Януковича і з великою одностайністю проголосували за його обрання. Визнаний у світі тест для новообраних президентів: якщо президент у перші місяці на посаді не здійснив рішучого кроку, то їх не варто чекати від нього в майбутньому у відношенні до України говорить сам за себе – після присяги президентом рішучих кроків не було здійснено в жодній сфері, хіба що міліції дозволили на вулицях перевіряти особисті речі прохожих громадян.

Для українського суспільства вже були історичні несподіванки, коли при погоджених до останньої крапки міжнародних документах уповноважені керівники України в останній день перед підписанням, ніби почувши від когось телефонну особисту загрозу, відмовлялися від вступу до НАТО чи Євросоюзу. Чи не чекає світ сюрпризу і в Мінську, коли ніби-то при узгоджених попередньо рішеннях під тиском євразійської трійки спонтанно, по аналогії з утворенням СНД, може бути підписаний документ, що поверне Україну у давню політичну колиску? Комп’єн тому приклад.


Новини партнерів