Чому українці живуть за двома календарями і що має бути раніше Різдво чи Новий Рік

Днями у Верховній Раді був зареєстрований законопроект, яким пропонують встановити неробочим днем 25 грудня, коли українці святкують католицьке Різдво.

Журналісти видання The Ukrainians вияснили, що подібна практика святкування Різдва у дві дати допомагає досить успішно і поступово перейти з Юліанського на Григоріанський календар і уніфікувати дати свят з більшістю країн світу.

«Проблема у тому, що українці живуть за двома календарями одночасно. У повсякденному житті (як і більшість  країн світу) ми користуємося Григоріанським календарем, а у житті церковному українські християни зберігають вірність календарю старішому — Юліанському. Це породжує подвійну колізію із датами церковних і світських свят. Бо ж якби ми повністю перейшли на Григоріанський календар, то Новий рік залишився би для нас у звичну дату — 1 січня, однак Різдво ми мали б святкувати 25 грудня. Водночас за Юліанським календарем Різдво в Україні залишається незмінним — 7 січня, але Новий рік мав би наставати не 1-го, а тільки 14 січня», – пише видання.

Юліанський календар запровадив ще до нашої ери Юлій Цезар (звідси і назва). На той час цей календар був найпрогресивнішим і найточнішим. Вже з ІV століття ним користувалися усі християнські країни. Але з часом з’ясувалося, що він не є досконалим: юліанський рік був на 11 хвилин довшим, аніж сонячний. Математично ті «зайві» 11 хвилин за 128 років утворювали один «додатковий» день. А вже за півтора тисячоліття календар відставав на десять реальних днів. Що й стало причиною введення в XVI ст. оновленого — Григоріанського календаря.

Григоріанський календар запровадив 4 жовтня 1582 року Папа Римський Григорій XIII. Цей календар досі визнаний світом як міжнародний стандарт. Він враховує неточності Юліанського: середня тривалість року становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.

У той час, коли весь світ зійшовся на тому, що Юліанський календар із погляду астрономії не є точним і замість нього потрібно впроваджувати новий, на українських землях так і не наважились на це. Хоча спроби були.

«То ми досі живемо за застарілим календарем? Ні, на щастя. Новий календар частково визнали і у нас. Щоправда, аж через кілька століть після його впровадження у інших країнах і лише на політичному рівні. Григоріанський календар затвердили 16 лютого 1918 року, відтак цей день автоматично став 1 березня 1918 року. Закон про це ухвалили на засіданні Малої Ради Української Народної Республіки», – нагадують журналісти і додають, що по факту старий стиль визнають лише церкви російської орбіти літочислення. Наразі у світі таких Церков всього чотири.

Водночас існують сучасні приклади переходу на Григоріанський календар.

«Наші близькі сусіди — Молдова й Білорусь, і далека Албанія мають вихідні дні на «два Різдва»: і 25 грудня, і 7 січня. Відтак держава ніби і не втручається у церковні справи, а водночас дає можливість своїм громадянам обирати, коли відзначати чи не найбільше християнське свято. Зрештою, задоволеним залишається і консервативне населення, котре найчастіше проти змін, і молодь, котра зазвичай підтримує перехід на Григоріанський календар.  Як наслідок, суспільство спершу  відзначає обидві дати, а з часом нова традиція витісняє стару. Це потребує років, але має свій результат», – наголошує видання.

Повний текст можна почитати за посиланням.

Нагадаємо, дві німецькі пари зібрали гору подарунків українським пенсіонерам до Різдва.


Новини партнерів