Освітні зміни починаються у класі: як українські вчителі реформують освіту?

Питанням, якою повинна бути система освіти, щоб розвивати в дітях вміння, необхідні для життя у діджитал-еру, задаються навіть найуспішніші країни. Одні використовують більш традиційні методи навчання, як Південна Корея, Японія, Сінгапур, в той час як, до прикладу, Фінляндія експериментує з форматами і підходами. Але так чи інакше, вони входять у топ країн з найвищим показником успішності за результатами міжнародного тесту PISA. Українські школярі лише у 2018 році зможуть скласти цей тест і тоді ми дізнаємось, де Україна на міжнародній освітній мапі. А зараз перед нами  —  освітянами, міністерством освіти, громадськими активістами, батьками, бізнесом —  стоїть нелегке завдання згуртувати свої сили задля ефективних змін в шкільній освіті. Але найважливіша роль в цьому процесі відведена вчителям і директорам шкіл, адже саме вони є тими, хто ці всі зміни відчуває на собі і безпосередньо їх втілює у своїй школі. Освітні реформи  —  це довготерміновий процес, успіх якого залежить від багатьох чинників, зокрема відкритості вчителів і їхнього бажання приймати нове. Коли йде ініціатива від вчителів і цю ініціативу підхоплює суспільство, тоді сила змін найсильніша.

Сьогодні хочемо познайомити вас із кількома вчителями, які на своєму прикладі показують, що попри брак ресурсів і зарегульованість системи, можна шукати альтернативні шляхи вирішення проблеми і покращувати якість освіти вже зараз.

Титар Дмитро. «Olginka Electronic Lab»

Дмитро  —  вчитель інформатики та трудового навчання у Ольгинській ЗОШ І-ІІІ ступенів Волноваської РДА Донецької області. Вчитель захоплюється новітніми технологіями і прагне, щоб сучасні діти не мали жодних обмежень у доступі до якісних технічних знань. Дмитро планує організувати у своїй школі Лабораторію — Olginka Electronic Lab —   де діти будуть ознайомлюватись із основами електроніки та радіотехніки, а також вивчати програмування мікроконтролерів на платформі Arduino Uno і самостійно створювати різні елекронні пристрої. Педагог зауважив, що багато задач з програмування мають математичне спрямування, а це деяким учням дається складно і  знижує інтерес до вивчення предмету. Тому, на думку Дмитра, якщо діти самостійно програмуватимуть реальні фізичні об’єкти, вони будуть із задоволенням приходити на урок інформатики, адже їхній результат можна буде побачити і випробувати. Найважливіше —  що ця лабораторія буде гуртувати навколо себе зацікавлених дітей, які часто не мають доступу до комп’ютерів вдома, а також формуватиме ІТ-культуру у школі. Адже, хто не хоче створити власного робота чи зробити винахід, який змінить людство?

Жукова Оксана. «Вивчаємо хімію із задоволенням»

Зазвичай такі предмети як хімія, фізика чи математика діти вважають складними і такими, що передбачають мало творчості. Але вчителька хімії Оксана Жукова із міста Новоукраїнки Кіровоградської області хоче побороти цей стереотип серед своїх учнів і показати їм, що хімія —  це цікаво і практично, що це наука для повсякденного життя. До прикладу, якщо дитина знає склад речовин, то легко зможе досліджувати продукти, які ми їмо щодня, і робити вибір щодо їхньої корисності, а також без проблем очистить чайник від накипу чи плиту від жиру.

Тому Оксана вирішила створити інтерактивну хімічну лабораторію, в якій кожен учень зможе відчути себе першовідкривачем і дослідником. “Найбільший подарунок для  вчителя, коли він заходить у клас і бачить в очах дитини  бажання працювати, мислити, творити”, —  ділиться своїми враженнями педагог. І саме такий запал вона бачить, коли її учні експериментують і ставлять досліди. Одного разу діти влаштували ціле шоу, живий хімічний експеримент — добували дим без вогню, писали вогнем, чаклували над різнокольоровим полум’ям та надували повітряну кулю. Такий інтерактивний формат роботи підвищує інтерес учнів до хімії,  і як результат, їхню успішність, формує нове ставлення дітей до предмету.  Для реалізації такої сучасної лабораторії є і бажання вчителя, і зацікавленість учнів, але бракує коштів на її оснащення. Саме тому Оксана вирішила розпочати кампанію на кампанію на GoFundEd і зібрати кошти, необхідні на придбання обладнання.

Лариса Дерієнко. GPS–квест «Мій Кременчук»

Як поєднати інформаційні технології, математику, і урбаністику, щоб діти могли вивчати  своє місто у незвичний спосіб, знає вчителька математики Кременчуцького ліцею інформаційних технологій, Лариса Дерієнко. Кременчуку більше ніж  400 років і він є одним із найстаріших міст на Дніпрі. На жаль, міський краєзнавчий музей закрили на реставрацію, тому потрібно шукати альтернативних способів дізнатись про своє місто. Лариса переконана, що повага до своєї країни починається з любові до свого рідного краю. Так в неї виникла ідея GPS–квесту «Мій Кременчук». Проект полягає у тому, що діти 9-10 класів на спеціальному гуртку працюють над розробкою математичних квестів про Кременчук, які будуть проходити діти 6-их класів ліцею на вулицях міста. Більше того, до участі в квесті можуть залучатись і батьки, і діти з інших шкіл. В рамках проекту учні будуть шукати та обробляти інформацію про історію рідного краю онлайн, вести блоги та групи у соцмережах, зустрічатись із істориками, краєзнавцями і авторами інших цікавих квестів .

Цей проект не тільки допоможе дітям здорово і активно провести час, дізнатись нове про своє місто, “підтягнути” математику, а й розширити мережу знайомств, обмінятись досвідом і знаннями між різними класами і групами.

Підлатюк Ольга. «Роботознавці»

Ринок праці постійно змінюється, одні професії з’являються, інші —  стають неактуальними. Як підготувати учнів до викликів майбутнього? Які саме знання їм будуть необхідні для успішного життя у сучасному світі? Ольга Підлатюк, керівник гуртків у позашкільному комунальному закладі Тернопільської міської ради «Станція юних техніків», переконана, що робототехніка, конструювання та програмування —  це найпріоритетніші напрямки майбутнього. І цьому є досить багато підтверджень та даних. Тому Ольга вирішила створити гурток “Роботознавці”, де діти від 10 років будуть вивчати основи робототехніки, будуватимуть рухомі моделі за допомогою набору Lego MINDSTORMS Education EV та постійно експериментуватимуть. Це покаже дітям, що конструктор — не просто іграшка, а ефективний інструмент для навчання. Тим більше, що завдяки цьому конструктору учні будуть створювати роботи, якими можна дистанційно управляти, вони вміють орієнтуватись на місцевості, об’їжджаючи перешкоди, розпізнавати звуки, розраховувати відстань до предметів чи кольори, тощо.

На гуртку “Роботознавці” діти матимуть можливість відкрити свої приховані таланти, розвивати свої здібності і до фізики, і програмування, і математики. Згодом учасники гуртка матимуть змогу брати участь у виставках, Наукових пікніках, національних чи міжнародних конкурсах.


Новини партнерів